Українські дипломати попередили про посилення заходів безпеки через COVID-19 в Туреччині

Посольство України в Туреччині попередило про посилення заходів безпеки владою цієї країни на своїй території для боротьби з поширенням коронавірусу.

«На вихідних на вулицю можна буде виходити з 10:00 до 20:00. Людям старшим 65 та молодшим 20 років (окрім тих, що працюють) можна виходити на вулицю з 10:00 до 16:00. Навчання в школах до кінця цього року буде онлайн. Торговельні центри, магазини, перукарні працюватимуть з 10:00 до 20:00. Всі спортивні змагання проходитимуть без глядачів. Кінотеатри не працюватимуть до кінця року. Ресторани будуть працювати виключно «на виніс», – повідомило посольство у фейсбуці.

За даними університету Джонса Гопкінса, з початку пандемії у Туреччині на COVID-19 захворіла понад 421 тисяча людей, більш ніж 11 тисяч померли, понад 359 тисяч – одужали.

 

 

МОН: дохід України від іноземних студентів за період їхнього навчання становить понад 3 млрд доларів 

За 2019 рік загальна сума витрат на навчання, проживання, страхування, оформлення документів, харчування, транспорт й інші потреби іноземних студентів, які навчаються в Україні, сягнула понад 570 мільйонів доларів США, повідомили у Міністерстві освіти і науки з посиланням на дані державного підприємства «Український державний центр міжнародної освіти».

За повідомленням, якщо в середньому тривалість навчання дорівнює 5-6 рокам, то в цілому дохід України від іноземних студентів за цей період становить понад три мільярди доларів. 

За орієнтовними розрахунками Українського державного центру міжнародної освіти, іноземний студент, здобуваючи вищу освіту в Україні, витрачає щонайменше від 6-8 тисяч доларів щороку. Станом на 1 січня 2020 року в українських закладах вищої освіти навчалося 80 470 іноземних студентів зі 158 країн світу, додали у МОН.

Майже половина іноземних студентів – 39 841 – навчаються в Україні на медичних спеціальностях. 

До десятки країн за походженням іноземних студентів належать Індія (18429 осіб), Марокко (8233), Азербайджан (5470), Туркменистан (5344), Нігерія (4379), Туреччина (3764), Китай (3527), Єгипет (3499), Ізраїль (2561), Узбекистан (2027).

Найпопулярніші заклади вищої освіти України, де навчаються іноземні студенти: 

Харківський національний медичний університет – 4355;
Харківський національний університет імені Каразіна – 4351;
Одеський національний медичний університет – 4234;
Національний медичний університет імені Богомольця – 3378;
Запорізький державний медичний університет – 2981;
Вінницький національний медичний університет імені Пирогова – 2815;
Тернопiльський національний медичний університет iменi Горбачевського – 2414;
Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України» – 2385;
ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» – 1869;
Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 1849.

У МОН додали, що, незважаючи на пандемію Covid-19, попит на українську вищу освіту серед іноземних громадян залишається досить високим. Станом на 1 листопада цього року вже зареєстровано 27 440 запрошень на навчання для іноземців. 

 

Померла українська меценатка Анна Кисіль

Померла громадська діячка української діаспори в Канаді, підприємиця та меценатка Анна Кисіль, повідомляє фейсбук-спільнота Diaspora.ua.

Анна Кисіль була головою Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО) та віцепрезиденткою Світового конгресу українців.

Значну частину свого життя Анна Кисіль провела в Україні. Вона народилася в місті Яремче на Прикарпатті, освіту здобула у Львівському будівельному технікумі і Львівському політехнічному інституті, де отримала спеціальність інженера-викладача будівельних дисциплін.

 

«З 1990 року пані Анна жила та працювала у Канаді, де їй вдалося розбудувати успішний бізнес – Мeest Corporation Inc. (доставка приватних та комерційних вантажів в Україну та інші країни), виробництво «Росан-Пак» (Україна), компанія Мeest Media, а також відомий у Торонто ресторан «Золотий лев» та банкетний зал «Княжий двір», де відбувається чимало заходів української громади», – ідеться в повідомленні.

«Пані Анна завжди щедро жертвувала кошти на розвиток української культури та освіти в Україні і діаспорі, зокрема фінансово підтримувала діяльність дитячих центрів в Україні, бібліотек, видавництв», – інформує Diaspora.ua.

У жовтні 2020 року посол України в Канаді Андрій Шевченко вручив Анні Кисіль нагороду президента України, Хрест Івана Мазепи. Це відбулося на річних загальних зборах Світового конгресу українців в присутності понад 170 учасників.

Науковці встановили місця розстрілу 33 771 єврея в Києві – Меморіальний центр «Бабин Яр»

Науковці меморіального центру «Бабин Яр» встановили місця розстрілу 33 771 єврея в Києві у вересні 1941 року. Дослідження тривало півтора року. Під час роботи була використана технологія просторового 3D-моделювання.

За висновками вчених, першим місцем масових розстрілів був протитанковий рів, що розташовувався на перетині сучасних вулиць Олени Теліги і Дорогожицької. Саме тут 27-28 вересня 1941 року відбулися розстріли в’язнів «єврейського відділення» транзитного табору військовополонених, розташованого на Керосинній вулиці (нині – вулиці Шолуденка).

При цьому основним місцем розстрілу 33 771 єврея 29-30 вересня 1941 року став великий західний відріг Бабиного Яру. Також вчені припускають, що розстріли відбувалися і на дні основного русла Бабиного Яру, неподалік стику із західним відрогом.

У дослідженнях взяли участь історичний консультант Меморіального центру, колишній співробітник відділу військових злочинів поліції Лондона Мартін Дін (США), український історик, старший радник з історичних питань Меморіального центру Олександр Круглов і спеціалісти Центру просторових технологій, які методом комп’ютерного 3D-моделювання реконструювали ландшафт урочища станом на 1940-і роки.

«Зібравши матеріали аерофотозйомки, світлини, карти, проаналізувавши десятки свідчень очевидців, зібравши по клаптиках факти, ми змогли відтворити точну послідовність трагічних подій кінця вересня 1941-го року в Яру та ідентифікувати місця розстрілів», – розповів Дін.

Висновки фахівців Меморіального центру також враховували попередні дослідження, зокрема проведені науковцем Львом Дроб’язком (1937-2017).

«Колишні в’язні Сирецького концтабору стверджували, що в 1943 році спалювали трупи в тій частині Бабиного Яру, що навпроти головних воріт концтабору. Отже, якщо правильно встановити його розташування, то можна встановити ділянку Яру, де розстрілювали євреїв в останні дні вересня 1941 року. Максимально точно визначити місцерозташування Сирецького концтабору допомагає німецька аерофотозйомка Києва від 26 вересня 1943 року. Нині це місце розташоване північніше сучасної вулиці Щусєва», – зазначив Олександр Круглов.

Архітектори Центру просторових технологій реконструювали природний ландшафт Бабиного Яру часів окупації методом комп’ютерного 3D-моделювання.

Для створення цифрової 3D моделі вони використовували комбінацію різних матеріалів – топографічних зйомок 1924, 1953, 1968 та 2008 років, аерофотозйомки 1939 та 1943 років, супутникових знімків та фотографій місцевості, зроблених у різні періоди на території Бабиного Яру, починаючи з 1930 року.

Архітектори співставляли просторові елементи з карт та аерофотозйомки з реальними об’єктами – деревами, електричними стовпами, будинками, схилами яру, які були зафіксовані на фото. Також бралося до уваги положення сонця на небосхилі.

«Ключовим документальним свідченням для нас стали кадри німецького військового фотографа Йоганнеса Геле, відзняті у Бабиному Яру на початку жовтня 1941 року. Ми проаналізували ключові точки на цих фотографіях – топографію, елементи рельєфу, споруди і відтворили їх на тривимірній моделі. Це дозволило поступово локалізувати вже багато фотографій і відео, зроблених в інших місцях», – розповів директор Центра просторових технологій Максим Рохманійко.

За роки Другої світової війни у Бабиному Яру загинуло понад 100 тисяч людей – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від нацистських окупантів.

 

Україна цьогоріч опинилася на 92-му місці в світовому рейтингу процвітання

Україна посіла 92-ге місце в світовому рейтингу добробуту, складеному міжнародною аналітичною організацією Legatum Institute. Це найгірший показник серед країн Східної Європи. Всього в рейтингу оцінювали 167 країн.

У дослідженні йдеться, що на позицію України суттєво впливає війна на Донбасі, знижуючи показник безпеки і цієї країни (144-те місце за цією ознакою), і загалом усієї Східної Європи.

Окрім того, саме в Україні, порівнюючи з іншими східноєвропейськими країнами, гірша ситуація (93-тє місце за цією ознакою) в царині свободи зібрань та об’єднань. Над рівними правами для усіх релігійних течій також варто працювати, хоч показник толерантності й поліпшився, повідомляє Legatum Institute.

Дослідники зазначають, що пандемія COVID-19 дуже позначилася на добробуті усіх країн у 2020 році. Проте світ загалом демонструє позитивну тенденцію до процвітання за останнє десятиліття, йдеться у звіті.

«147 зі 167 країн, що входять до індексу, демонструють зростання показників процвітання за останнє десятиліття, створивши міцну основу для подолання поточної пандемії», – зазначають у Legatum Institute.

Порівняно з минулим роком Україна піднялася на чотири позиції (з 96-го місця), а за одинадцять років (з 2009 року) країна опустилася в рейтингу на шість позицій.

Перше місце в рейтингу посідає Данія, потім йде Норвегія та Швейцарія. Росія на 76-му, Білорусь – на 69-му місці. Найгірші показники процвітання має Центральноафриканська республіка – 166-те місце та Південний Судан – останнє 167-ме місце.

 

«Укрзалізниця» відновлює рух поїздів із 2 станцій

«Укрзалізниця» повідомляє, що з 00:01 16 листопада буде відкрито продаж квитків із залізничних станцій: Біла Криниця і Славута-1, згідно з рішенням Державної комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Продаж квитків відкриють на такі поїзди: 

№ 43/44 Івано-Франківськ – Київ;
№ 45/46 Ужгород – Лисичанськ;
№ 88/87 Ковель – Новоолексіївка;
№ 98/97 Ковель – Київ;
№ 102/101 Київ – Херсон;
№ 251/251 Харків – Миколаїв.

«Укрзалізниця» періодично закриває продаж квитків із станцій, забороняючи посадку у вагони, з населених пунктів у «червоній зоні» із поширення COVID-19. 

11 листопада уряд ухвалив рішення, яким відмовився від адаптивного карантину і поширив на територію всієї країни дію «помаранчевої зони». Крім того, був запроваджений карантин вихідного дня.

За весь час пандемії в Україні на COVID-19 захворіли 535 857 людей, 9 603 – померли від COVID-19, одужали – 241 444 особи.

 

У Львові поліція заблокувала роботу ринків через карантин, який вирішила ігнорувати міська влада

У Львові поліція заблокувала роботу принаймні чотирьох ринків і одного торговельного центру, щоб не допустити порушень запровадженого рішенням уряду України так званого «карантину вихідного дня», яке львівська міська влада відмовилася виконувати.

Поліція Львівщини ще вдень висловила вдячність громадянам, які надають інформацію про недотримання протиепідемічних заходів, і закликала громадян і керівників суб’єктів господарювання неухильно виконувати вимоги «карантину вихідного дня», запровадженого урядом України до кінця листопада.

«Сьогодні, 14 листопада, станом на 11.00 до поліції Львівщини надійшло 11 повідомлень про порушення правил карантину. Правоохоронці реагують на усі такі повідомлення: проводять профілактичні бесіди, а у випадках, якщо громадяни чи керівники суб’єктів господарювання не припиняють правопорушення, – притягують їх до передбаченої законодавством відповідальності, зокрема, складають адмінпротоколи за ст.44-3 (порушення правил щодо карантину людей) Кодексу України про адміністративні правопорушення», – мовиться в повідомленні відділу комунікації поліції Львівської області.

За даними львівського інтернет-видання Zaxid.net, ідеться щонайменше про чотири ринки: «Шувар», «Краківський», «Галицьке перехрестя», «Південний», а також торговельний центр на Сихові «Іскра». Поліцейські не перекривають входів до ринків, але стежать за торговцями, щоб ті не працювали, а тим часом підприємці не встають за прилавки, боячись, що їх оштрафують, повідомило видання.

У повідомленні додано без подальших подробиць, що станом на 14:00 ринок «Шувар» відновив повноцінну роботу, натомість ринки «Галицьке перехрестя» і «Південний» оголосили про закриття до понеділка.

станом на 14:00 ринок «Шувар» відновив повноцінну роботу. Натомість ринки «Галицьке перехрестя» та «Південний» оголосили про закриття до понеділка.

https://zaxid.net/news/

станом на 14:00 ринок «Шувар» відновив повноцінну роботу. Натомість ринки «Галицьке перехрестя» та «Південний» оголосили про закриття до понеділка.

https://zaxid.net/news/

станом на 14:00 ринок «Шувар» відновив повноцінну роботу. Натомість ринки «Галицьке перехрестя» та «Південний» оголосили про закриття до понеділка

https://zaxid.net/news/

станом на 14:00 ринок «Шувар» відновив повноцінну роботу. Натомість ринки «Галицьке перехрестя» та «Південний» оголосили про закриття до понеділка

https://zaxid.net/news/

Попереднього дня, 13 листопада, виконавчий комітет міської ради Львова, вочевидь відреагувавши на популярну назву нових обмежень як «карантину вихідного дня», ухвалив на час дії цих обмежень, наразі до 30 листопада, оголосити суботи й неділі вихідними днями, щоб, на думку мерії, таким чином мати підставу уникнути нових заборон.

Тим часом у рішенні уряду йдеться не про «вихідні» чи робочі дні, а конкретно про суботи й неділі.

У зв’язку з цим увечері 13 листопада міністр охорони здоров’я України Максим Степанов наголосив, що таке львівське рішення не дасть можливості обійти карантинні вимоги. «Вони б ще перейменували суботу і неділю, тому що у нас у постанові з нуля годин суботи до нуля годин понеділка», – звернув він увагу в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера».

Міністр Кабінету міністрів Олег Немчінов теж наголосив на цьому моменті рішення уряду, коментуючи те, що це рішення відмовилися виконувати не тільки у Львові, а й у низці інших міст. В ефірі телеканалу «Україна 24» 13 листопада він звернув увагу, що скасувати його місцева влада не може. «Я не розумію, як міські голови можуть це ігнорувати… Ця постанова не має ніякого стосунку до діяльності виконавчих органів місцевих рад. Яким іншим способом вони можуть впливати на сфери, на які вони не впливають, я не знаю», – сказав Немчінов.

Також того дня, 13 листопада, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на селекторній нараді з керівниками областей наголошував, що міські голови не мають повноважень робити винятки для об’єктів, що внесені до переліку урядової постанови.

«У міських голів немає повноважень дозволяти або забороняти дію рішень уряду на території окремо взятої територіальної одиниці. Рішення уряду діють безумовно і підлягають виконанню всіма суб’єктами господарювання, які розташовуються на території України. Карантин вихідного дня стосується винятково визначеного переліку суб’єктів господарювання, які є на території України», – звернув увагу прем’єр-міністр.

Він також наголосив, що голови ОДА мають скоординувати роботу місцевої поліції і Держпродспоживслужби для перевірки суб’єктів господарювання, які на вихідні не повинні приймати відвідувачів.

Нові протиепідемічні обмеження у зв’язку зі значним наростанням пандемії COVID-19 уряд України ухвалив 11 листопада. Цей так званий «карантин вихідного дня» запроваджується наразі на шість конкретних вихідних днів –14, 15, 21, 22, 28 і 29 листопада, і діє з 00:00 суботи до 00:00 понеділка – незалежно від того, чи були субота і неділя вихідними, чи ні.

Це рішення викликало акції протесту в Києві і ще низці українських міст.

Натомість Національна поліція України заявила, що має намір збільшити кількість рейдових груп, які перевірятимуть дотримання карантинних обмежень суб’єктами господарювання.

Також необхідні для розгляду понад 25 тисяч підписів за лічені дні набрала петиція з вимогою скасувати «карантин вихідного дня» на сайті президента України, що була оприлюднена 10 листопада (на момент її переведення у у статус «очікує на розгляд» під нею було вже понад 28 тисяч підписів). Наразі не ясно, як ця петиція до президента може вплинути на згадані обмеження, які були запроваджені рішенням уряду.

«ЛДНР» передають Україні тільки тих людей, яких хочуть віддати – правозахисниця

Контрольовані Росією незаконні збройні угруповання «ДНР» та «ЛНР» на Донбасі вносять в списки на обмін з Україною тільки тих людей, яких вони готові і хочуть віддати. Про це ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) заявила виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова.  

«Є списки, які так звані «ЛНР» та «ДНР» зі свого боку підтверджують. Але вони підтверджують не ті списки, що є в нас. Коли навіть є докази, що людина точно перебуває десь в певній точці, вони підтверджують тільки тих, кого вони рано чи пізно готові віддати», – каже правозахисниця.  

Читайте також: Росії не сподобався український план по Донбасу. «Мінську» кінець?

Романцова зазначає, що є люди, яких угруповання «ЛДНР» не передають українській стороні вже декілька років. 

«Це не означає, що людини там немає. Це означає, що вони її просто не хочуть віддавати. Треба швидше придумати механізм тиску на угруповання, щоб ці люди були звільнені», – каже Романцова. 

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» сказали, що українська сторона передала 14 осіб.

Читайте також: «Ми цих росіян виб’ємо з нашої землі»: у Слов’янську вшанували пам’ять бійця Миколи Колосовського (рос.)

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну у форматі «100 на 100». Єрмак висловив сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не навів. 

У листопаді Служба безпеки повідомляла Радіо Свобода, що контрольовані Росією сили незаконно утримують на Донбасі 251 людину. 

 

Трьом лікарям Національного інституту раку повідомили про підозру через смерть пацієнтки – ОГПУ

Трьом лікарям Національного інституту раку в Києві повідомили про підозру через смерть пацієнтки, повідомив Офіс генерального прокурора 12 листопада.

За повідомленням прокуратури, лікарю-анестезіологу повідомили про підозру в неналежному виконанні професійних обов’язків, яке призвело до тяжких наслідків. Лікуючого лікаря та патологоанатома підозрюють у свідомій підробці підроблених офіційних документів за попередньою змовою осіб.

«За даними слідства, лікар-анестезіолог Національного інституту раку перед початком оперативного втручання, не провівши передопераційну підготовку пацієнтки, ввів в її організм препарати, які є несумісними при одночасному введенні. Вказані дії призвели до різкого погіршення стану здоров’я та у подальшому смерті жінки», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Уряд виділяє додаткові 895 млн грн на забезпечення ліжок у лікарнях киснем – Шмигаль

Крім того, стверджують в установі, лікуючий лікар та патологанатом за результатами розтину покійної «внесли до медичної документації недостовірні відомості про причину смерті жінки».

Кваліфікація «неналежне виконання обов’язків, яке призвело до тяжких наслідків» передбачають до п’яти років заборони на роботу або до двох років виправних робіт з обмеженням волі чи ув’язненням, якщо людину визнають винною. Підроблення документів за змовою передбачає до п’яти років обмеження волі чи ув’язнення.

Зараз правоохоронці вирішують питання щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів та відсторонення їх від роботи.

Обранці пишуть депутатські звернення у власних інтересах, використовуючи повноваження – «Схеми»

Народні депутати від «Слуги народу», «Опозиційної платформи – За життя», «Європейської солідарності» й позафракційні пишуть звернення у власних інтересах або інтересах пов’язаних із ними осіб і бізнесу. Як виявили журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший), деякі парламентарі направляють депутатські звернення до державних органів, щоб уточнити стан розслідування кримінальних справ щодо себе, з’ясувати інформацію про своїх бізнес-конкурентів, уточнити відомості щодо свого майна, лобіювати закупівлю товарів своїх підприємств, і просять дозволити перельоти членів сім’ї бізнес-партнерів своєї родини.

Українське законодавство обмежує право народних депутатів використовувати владні повноваження у приватних інтересах. Водночас через рішення Конституційного суду Нацагентство з питань запобігання корупції не зможе перевірити дії парламентарів на наявність можливого конфлікту інтересів, йдеться у розслідуванні «Іменем депутата».

Через чотири дні після складання присяги народний депутат від «Слуги народу» Артем Нагаєвський надіслав звернення до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням «вжити заходів поліцейського реагування» щодо злочину, вчиненого проти нього особисто. Наступного дня – ще одне звернення до МВС, у якому також просив прискорити розслідування злочину проти нього особисто, але вже у іншому кримінальному провадженні. З відповіді Авакова з’ясувалось, що обидві справи були відкриті на вимогу самого депутата через начебто викрадення його майна, і уже щодо них надали письмові вказівки.

Пізніше Нагаєвський пояснив журналістам: «Просто хотілося, щоб якась справедливість була віднайдена в цьому питанні. В цій ситуації – взагалі, бо це питання стосувалось не тільки мене, а й підприємства, на якому я працював. Там був розбійний напад, там було хуліганство».

Обранець від ОПЗЖ Григорій Мамка у червні цього року надіслав звернення до Державної фіскальної служби, в якому просив повідомити, чи проводять негласні слідчі дії щодо нього та ще шести його помічників, а також чи внесені відомості до ЄРДР. У відомстві депутатові відповіли, що у реєстрі ані він, ані його помічники «як правопорушники не обліковані».

У коментарі «Схемам» Мамка пояснив: «Коли помічники з’являються на роботі і кажуть, що за нами слідкують, моя позиція як народного депутата: дізнатися, в яких правоохоронних органів є до мене питання, щоб я чи помічник з’явилися для дачі показів. Може щось їх цікавить по політиці чи інші якісь обставини? Ми із задоволенням все надамо. Відповідь від правоохоронних органів надійшла, що немає ніяких кримінальних проваджень. Але слідчі розшукові негласні дії можуть проводитися, вони вправі не надавати мені відповідь».

Порушували у своїх зверненнях депутати і питання пов’язаного із ними бізнесу.

Зокрема, у квітні цього року міський голова Києва Віталій Кличко отримав такий лист за підписом депутата Олександра Гереги, в якому була пропозиція купувати все необхідне медичне обладнання, завезене в Україну на літаку «Мрія», у мережі торговельних центрів «Епіцентр», яким співволодіє обранець з групи «За майбутнє».

Пізніше у розмові зі «Схемами» Герега зауважив: «Взагалі це була помилка моєї помічниці. Вона дійсно на бланку народного депутата кинула. Чому? Коли ми її запитали, вона чітко сказала, що думала, що так буде швидше і краще для суспільства… Скільки привернули увагу всієї країни? І ви запитуєте. А якби кинула на бланку компанії «Епіцентр» – ну, кому воно потрібно? А так, бачте, одна помічниця який зробила маркетинг компанії «Епіцентр».

Герега також підтвердив свій підпис, але припустив, що, «мабуть, були бланки вже з ним».

Депутат від «Слуги народу» Олександр Сова на другий тиждень після отримання депутатського мандату написав звернення до Державної податкової служби.

Його цікавила детальна інформація про підприємців, які займаються виробництвом ювелірних виробів, оптовою та роздрібною торгівлею. Водночас, як з’ясували «Схеми», Сова спільно з братом теж володіє ювелірним бізнесом.

На запитання журналістів, чи не вважає він це конфліктом інтересів і нерівними умовами на цьому ринку, парламентар зазначив: «Може бути. Це в залежності від того, для чого я це роблю. Але ж я роблю для того, щоб зробити краще для галузі. Тому що ми кажемо: дивіться, всі галузі платять одні відсотки, ювеліри платять інші. Чому це нерівний підхід до однієї галузі, а до решти – інший?».

У липні цього року інший депутат від президентської політсили Андрій Холодов у зверненні до очільника ДФС просив, щоб його помічник був присутній у комісії під час знищення 3,5 тисяч ящиків цигарок, які вилучили під час обшуків навесні. Але потрапити так і не вдалось, за словами депутата, «скоріше за все, вони вже були знищені до того моменту, коли він звернувся».

В іншому своєму зверненні до тодішнього міністра фінансів Ігоря Уманського він розкритикував законопроєкти колег-парламентарів, які мали б ускладнити роботу тіньового тютюнового бізнесу, йдеться у матеріалі. Депутат попросив надати пропозиції щодо скасування роздрібного акцизу, зокрема на цигарки. ​

«Я обрався народним депутатом і представляю інтереси народу. Будь-які питання, які я ставлю – в інтересах народу. Зокрема, може, дочитаєте, там питання стосувалося збільшення надходжень чи ще чогось там», – підкреслив у коментарі журналістам Холодов.

Водночас раніше «Схеми» встановили, що родина «слуги народу» має стосунок до цигаркового бізнесу, а журналістський експеримент показав, що у столичних кіосках, пов’язаних з родиною Холодова, цигарки відпускають часто без чеків, а деякі з них – виявились несправжніми. Сам Холодов публічно заперечував, що має інтереси в торгівлі цигарками.

Депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький у травні, а також у червні цього року звертався до МВС, МЗС, прикордонників і Державіаслужби з проханням надати дозвіл на погодження приватного рейсу членам родини бізнесмена Костянтина Жеваго. Водночас, підкреслюють журналісти, родини Жеваго та Княжицького співволодіють телеканалом «Еспресо». ​

«Я не писав його в інтересах Жеваго. До мене звертається багато громадян. Законних приводів обмежувати прильот громадян України сюди в Україну не існує. Я часто звертався – і це не було єдине звернення – до Державіаслужби з проханням вирішувати це питання. Оскільки я закону не порушував, це ніякої вигоди для мене не несло – то жодного конфлікту інтересів у цьому не було», – зазначив у коментарі Княжицький.

Позафракційний депутат Дмитро Шпенов просив очільника Податкової служби порушити питання про відтермінування підвищення ставок рентної плати на видобування руд заліза для всієї галузі. У листі він згадував про Інгулецький та Південний гірничо-збагачувальний комбінати, бенефіціарним власником яких є олігарх Рінат Ахметов. ​

«Для мене важливі люди, які працюють, інтереси підприємства – мені все одно, кому належить. Мені важливо, щоб підприємства працювали, сплачувалися податки і розвивалися ті територіальні громади, які мене делегували до Верховної Ради. Я не винен у тому, що підприємство, яке розташовано в мене на території і яке я захищаю, належить одному бізнесмену, другому чи третьому. Мені не принципово», – так пояснив «Схемам» сам Шпенов.

Він же, як з’ясували журналісти, в іншому зверненні цікавився в Держслужби з питань морського та річкового транспорту інформацією щодо свого водного транспортного засобу.

Подібні листи щодо свого майна відправляли й інші обранці. Зокрема, в це ж відомство двічі звертався «слуга народу» Сергій Іонушас. Спочатку депутат з’ясовував, чи зареєстровані за ним якісь судна, а потім просив надати документи на його прогулянкове судно. Бо власні документи «зі спливом тривалого часу не збереглися».

Іонушас зауважив: «Я подавав це в порядку звернення громадян. Тут же не має бути посилань, пов’язаних із повноваженнями народного депутата». Коли журналісти уточнили, що це бланк з гербом і підписом народного депутата, підкреслив: «Тут жодного немає посилання на нормативно-правові акти. Я здійснюю діяльність, як ви знаєте, відповідно до чинного законодавства України».

Депутат від ОПЗЖ Михайло Папієв направляв депутатське звернення до Державіаслужби, де питав, чи є в нього та в дружини повітряні судна – в оренді, власності чи користуванні.

У коментарі «Схемам» озвучив мотив: «Якщо ж на той час моїх звернень була норма, що я маю сам доказувати, що у мене немає ні літаків, ні водних суден, то для того, щоб я мав чим доказувати, щоб у мене були достатні документи, то я і звертався до цих служб, щоб вони мені надали підтверджуючі документи. (…) Це їхній обов’язок – надавати мені інформацію, а я вже – людям, інформую виборців, що я відповідно до закону, як народний депутат України – от перед вами чистий і прозорий».

«Використання права на депутатське звернення у власних інтересах у НАЗК називають одним із найчастіших порушень з боку посадовців. В тому числі, коли депутати хочуть отримати інформацію щодо розслідування кримінальних проваджень стосовно себе. Або просять роз’яснити порядок заповнення своєї декларації. У той же час, зазначали у Нацагентстві, на розгляд депутатських звернень закон передбачає 10 днів. За недотримання строку надання відповіді на депутатське звернення передбачено адміністративну відповідальність. Виходить, НАЗК могло б розпочати вивчення конфлікту інтересів у таких випадках – утім, уже не зробить цього.

Оскільки за поданням 47 парламентарів у жовтні 2020 року суд визнав неконституційними статті антикорупційного законодавства, які дозволяють таку перевірку», – йдеться у розслідуванні.

 

У Києві почали обробляти мости проти ожеледиці, синоптики прогнозують на вихідні мокрий сніг

У ніч із 11 на 12 листопада столичні дорожники розпочали превентивну обробку мостів протиожеледними матеріалами, повідомили у пресслужбі Київміськадміністрації.

«Уночі температура дорожнього покриття на мостах опустилась нижче від нуля. Щоб не допустити утворення ожеледиці, дорожники обробили штучні споруди соляним розчином. Цей розчин ефективно запобігає обледенінню покриття навіть за 100% вологості і мінусових позначках температур», – йдеться в повідомленні.

За даними КМДА, торік столиця закупила багатофункціональні машини іноземного виробництва, які взимку використовують для розпилення рідких хлоридів, а в інші пори року – для миття доріг.

За даними Укргідрометцентру, у найближчі суботу-неділю в Києві очікуються опади, місцями у вигляді мокрого снігу. Температура вночі від -1 до +1, вдень 4-6 тепла. Синоптик Наталка Діденко у фейсбуці додає, що «невеликі опади у вигляді дощу і, можливо, мокрого снігу» з’являться в найближчі вихідні лише на півночі країни, на решті території – без істотних опадів.

У Всесвітній день боротьби з пневмонією у Києві блакитним кольором підсвітять мости

Київ 12 листопала долучиться до міжнародної акції Pneumolight у Всесвітній день боротьби із пневмонією, повідомила пресслужба столичної адміністрації.

«12 листопада з 21:00 до 22:00 столиця долучиться до масштабної всесвітньої акції Pneumolight, у якій візьмуть участь понад 47 країн світу. У Всесвітній день боротьби із пневмонією блакитними вогнями у них підсвітять близько 206 будівель та об’єктів інфраструктури для підвищення обізнаності про це захворювання. Зокрема, в Києві будуть підсвічені Подільсько-Воскресенський мостовий перехід та Парковий пішохідний міст через Дніпро», – йдеться в повідомленні КМДА.

За даними мерії, мета акції – привернути увагу до необхідності об’єднання зусиль у боротьбі із пневмонією, поінформувати містян про небезпеку від неї в нових умовах коронавірусної загрози.

Запалення легень – пневмонія, одне з ключових ускладнень при інфікуванні коронавірусною хворобою COVID-19. Інфекція уразила понад 52 мільйони людей на планеті.

 

Степанова обурив допис «Епіцентру» про 72-годинну пʼятницю. У торговельній мережі коментувати відмовились

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов на брифінгу 12 листопада висловив обурення через допис торговельної мережі «Епіцентр» про те, що магазини планують влаштувати «подовжену» п’ятницю, напередодні запровадженого урядом карантину вихідного дня.

«Скажу вам відверто, мене просто обурив пост у соціальних мережах від «Епіцентру». Як там було? Продовжуємо п’ятницю 72 години. Хочете покуражитися? Хочете робити фарс на здоров’ї людей? Поїхали зі мною в реанімацію! Покуражтесь перед людьми, які помирають кожного дня. Покуражтеся перед людьми, в очах яких єдине: «Допоможіть, будь ласка». Покуражтесь перед лікарями, які кожного дня роблять усе, щоб зберегти життя людей. Лікарі й медичні сестри, які борються за життя кожної людини, зі сльозами на очах, коли їм не вдається врятувати ту чи іншу людину, особливо коли це молода людина. Такий вам кураж потрібен?», – звернувся Степанов.

Міністр охорони здоров’я висловив упевненість, що «колеги по уряду, які відповідають за контроль, дадуть відповідь на цей фарс і цинізм».

Торговельна мережа «Епіцентр» опублікувала на своїх сторінках в соцмережах зображення фірмового магазину з текстом: «Увага, вводимо 72-годинну п’ятницю!». Фото супроводжували усміхнені смайлики і текст: «Продукти у нас є, вироби медичного призначення, ліки є, корм для тварин є. Завозимо пальне». Таке повідомлення з’явилося на тлі рішення уряду про те, що на вихідних матимуть право працювати лише магазини, де понад 60% асортименту складають продукти харчування, пальне, лікарські засоби та вироби медичного призначення, ветеринарні препаратами, корми.

 

Радіо Свобода намагалось отримати коментар від торговельної мережі «Епіцентр» щодо їхніх намірів працювати «довше» та щодо реакції на слова очільника МОЗ. Утім, у мережі від коментарів відмовились.

«Можете не договорювати запитання, збережемо час. У нас немає коментарів. Без коментарів», – відповіли у піар-відділі «Епіцентру».

Рішення про карантин вихідного дня ухвалив Кабінет міністрів на своєму засіданні 11 листопада. Карантин діятиме впродовж шести вихідних днів – 14, 15, 21, 22, 28 та 29 листопада.

На всій території України будуть запроваджені наступні обмеження:

забороняється приймати відвідувачів суб’єктам господарювання, які проводять діяльність у сфері громадського харчування – барів, ресторанів, кафе тощо. Можлива буде торгівля навиніс;
забороняється приймати відвідувачів у торговельно-розважальних центрах, інших закладах розважальної діяльності;
забороняється приймати відвідувачів суб’єктам господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім торгівлі продуктами харчування в магазинах, 60 відсотків торговельної площі яких призначені для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами;
не будуть працювати заклади культури, які проводять культурно-масові заходи, окрім роботи суб’єктів господарювання, які пов’язані з виробництвом аудіовізуальних творів;
буде заборонена діяльність спортивних залів, фітнес-центрів і басейнів.

Уряд планує компенсувати частину зарплат робітників у зв’язку з простоєм та здійснювати виплати на дітей для родин фізичних осіб-підприємців.

Водночас свою діяльність будуть продовжувати заклади, які надають фінансові послуги, оператори поштового зв’язку, установи медичної та ветеринарної практик, автозаправки без зон харчування, підприємства, які надають послуги з технічного обслуговування те ремонту транспортних засобів.

11 листопада в Києві та інших українських містах відбулися акції протесту через ідею запровадити локдаун у вихідні дні. Зокрема, на вулиці вийшли представники ресторанного бізнесу.

В Україні минулої доби, 11 листопада, виявили рекордні 11 057 нових випадків COVID-19, загалом кількість інфікованих коронавірусом від початку пандемії вже перевищила пів мільйона.

У 2020 році в українських дитячих садках з’явилося понад 10 тисяч додаткових місць – МОН

У 2020 році в українських дитячих садках створили 10 282 додаткові місця, повідомило Міністерство освіти і науки України у відповідь на запит Радіо Свобода.

У відомстві розповіли, що станом на 5 листопада в Україні відкрили 16 закладів дошкільної освіти або закладів середньої освіти із дошкільними відділеннями. Це дозволило створити 1 495 місць для дошкільнят. Унаслідок створення дошкільних відділень в 13 закладах освіти з’явилося ще 495 місць.

За рік в Україні реконструювали 35 дитячих садків, що дозволило отримати 2 557 додаткових місць. 10 дитячих садків відкрили в пристосованих приміщеннях (266 додаткових місць).

У наявних закладах дошкільної освіти відкрили 85 додаткових груп на 1 685 додаткових місць. Крім того, в Україні відкрили 11 груп з короткостроковим перебуванням дітей на 158 місць. 

Найбільше додаткових місць виникло після відкриття 96 приватних закладів дошкільної освіти на 3 626 місць.

Згідно з відповіддю МОН на запит Радіо Свобода, у 2020 році найбільше місць створили в Київській області (2 585), Києві (2 000), Донецькій області (802) та на Харківщині (699).

У Міністерстві освіти і науки розповіли, що за останні п’ять років черга до закладів дошкільної освіти скоротилася з 95 900 дітей у 2014 році до 26 783 дітей наприкінці 2019-го. Найбільша черга станом на 15 грудня 2019 року була на Дніпропетровщині (4 913), Львівщині (3 200), Рівненщині (2 695), Одещині (1 986) та в Києві (1 984).

Найкраще забезпечення місцями в дитячих садках на кінець 2019 року було в Луганській області, де взагалі не було черги, на Сумщині (черга в садок становила 25 дітей), Кіровоградщині (43 дитини), Донеччині (252 дитини) та Тернопільщині (263 дитини).

Понад чверть українців заявили про готовність емігрувати в ЄС і США – опитування

На постійне проживання в США або ЄС переїхали б 27,9% українців, якби їм надали громадянство без будь-яких умов, не поїхали б 68,7% – свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

У будь-яке місце в Росії на постійне проживання при таких же умовах поїхали б тільки 5,8% українців, а 91,7% не зробили б цього. За умови отримання 100 тисяч доларів підйомних у Росію згодні переїхати 10,3% опитаних, а 85,9% не пішли б і на такий варіант, йдеться в дослідженні.

Опитування проводилося з 17 по 24 жовтня, інститут опитав 1 502 респондентів методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів на підконтрольній уряду України території.

У 2018 році тодішній міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомляв, що щороку з країни за кордон виїжджає близько 1 мільйона громадян України. 

У січні 2020 року в уряді України повідомили, що всього за останнє десятиліття з України виїхали і не повернулися назад близько 3,8 млн громадян країни або близько 10% її населення.

Українці їдуть за кордон у пошуках високооплачуваної роботи і якісної освіти. Серед найпопулярніших напрямків – Польща, Чехія, Фінляндія.

До 2014 року в цьому списку була і Росія, але через війну на Донбасі й анексію Криму основний напрямок тепер – це Захід.

У деяких європейських країнах програми для пошуків і прийому на роботу фахівців з України працюють на урядовому рівні.

 

З початку епідемічного сезону проти грипу в Україні провакцинувалися понад 50 тисяч людей – ЦГЗ

У Центрі громадського здоров’я МОЗ повідомили, що з початку епідемічного сезону проти грипу в Україні провакцинувалися 50 143 людини.

«За 45 тиждень по Україні (2-8 листопада – ред.) інтенсивний показник захворюваності на грип та ГРВІ по Україні становить 433,1 на 100 000 населення, що на 10,3% менше епідемічного порога. За тиждень проти грипу щеплено 20 468 осіб. Циркуляції вірусів грипу не зареєстровано», – йдеться в повідомленні.

За даними ЦГЗ, з 28 вересня до 8 листопада перехворіло 2,4% населення країни, госпіталізовані 1,5% хворих, із них 5 524 — діти віком до 17 років. Повідомляється, що летальних випадків немає.

Читайте також: Чи безпечно зараз вакцинуватись від грипу? – думки медиків у США

Напередодні у столичній адміністрації повідомили, що за 45-й тиждень року зареєстровано 11 286 хворих на грип та ГРВІ (дітей – 4 379, дорослих – 6 907) у Києві, вказавши, що загалом інтенсивність епідемічного процесу перебуває на низькому рівні.

Наприкінці жовтня в Україні почалася сезонна вакцинація від грипу.