У Дніпрі, у будівлі історичного музею імені Яворницького, відкрили виставку, приурочену до 87-их роковин пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років, – про спротив селянства радянській владі в регіоні «Геть комуну та радянську владу»: спротив селян Дніпропетровщини насильницькій колективізації та Голодомору».

Її підготував новостворений місцевий Музей спротиву Голодомору спільно з Національним музеєм Голодомору (Київ) та Інститутом дослідження Голодомору.

Музейники презентують рідкісні архівні документи про виступи проти колективізації в краї 1930-го року. Зокрема, це документи про Павлоградське антирадянське селянське повстання та селянські «волинки» в селах та хуторах. Більшість документів оприлюднюють уперше.

Серед матеріалів виставки – мапа селянського спротиву 1930-го року, яку створила начальниця науково-дослідного відділу Музею спротиву Голодомору, докторка історичних наук Наталя Романець.

За її словами, на мапі позначені так звані «волинки» або ж «баб’ячі бунти» – стихійні беззбройні виступи селян, часто жіноцтва, у відповідь на спроби розкуркулення односельців.

«Це – унікальна карта, карта «волинок», які відбувались у Дніпропетровському округу (на той момент ще не було області). Це – наочне свідчення селянського спротиву в той період. Зверніть увагу: Новомосковський район, село Спаське – «волинка» з нього перекинулась на губиниські хутори. Район повністю «палав» – усі населені пункти були охоплені «волинками». «Волинка» – це той термін, який використовується у тодішніх документах. Це масові селянські виступи, беззбройні, які починались стихійно. Наприклад, когось розкуркулювали – і селяни починали відбивати цю родину. Нерідко активну роль в цьому грали жінки. По-перше, жінки більш емоційні, по-друге, було сподівання, що репресії щодо них будуть м’якшими», – розказала Радіо Свобода Наталя Романець.

А втім, за даними дослідниці, зазвичай такі виступи закінчувалися побиттям селян і в подальшому – засудженням активних учасників до різних термінів ув’язнення.

Загалом, як зазначила дослідниця, мапа розвінчує стереотип про «безхребетного» українського селянина, показуючи, що мешканці сіл чинили опір політиці радянської влади.

За даними істориків, Дніпропетровська область є однією з тих областей, які найбільше постраждали від Голодомору 1932-33 років.

У передостанню суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору.

Leave a Reply